Сьогодні 25 Вересня 2017 р.
 

Реформа вищої освіти: погляд ректорів

Фонд "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва з 18 до 23 червня провів опитування ректорів вищих навчальних закладів щодо різних аспектів реформування системи вищої освіти в Україні. Усього було опитано 58 ректорів. Опитування було проведено за фінансової підтримки Міжнародного фонду "Відродження".

Практично всі опитані ректори (48 із 58) сходяться на думці, що реформа вищої освіти є першочерговим завданням, яке потребує нагальної уваги. Поточну якість освіти ректори оцінюють доволі посередньо, однак якість освіти у власних вишах вважають здебільшого високою (38 назвали її скоріше або дуже високою). Крім того, ректори в цілому підтримують ініціативу Міністерства освіти і науки щодо скорочення кількості ВНЗ, а в якості критеріїв, відповідно до яких проводити це скорочення, називають передусім кількість вишів, здатних надавати якісну освіту (24 відповіді), та кількість тих, хто здатен платити за навчання (18).

Абсолютна більшість ректорів (48) оцінює новий закон про вищу освіту, ухвалений у липні минулого року, переважно або цілком позитивно. Вони також підтримують практично всі його нововведення, зокрема введення жорстких санкцій за плагіат (58 згадок), науково-освітню та фінансово-господарську автономію ВНЗ (57 і 53, відповідно), зменшення навантаження на викладачів (52) та студентів (51), опублікування на сайтах дисертаційних робіт (51), посилення ролі студентського самоврядування (50), вільне обрання спеціальності бакалаврами при вступі до магістратури (45), вступ до ВНЗ тільки за результатами ЗНО (44). Єдине нововведення, яке не знайшло підтримки більшості ректорів, стосується можливості отримання державного замовлення приватними ВНЗ.

Ректори переважно позитивно оцінюють здатність своїх вишів використовувати нові можливості профільного закону. Зокрема, більшість ректорів вказала на високий або достатній рівень готовності їхніх ВНЗ до діяльності в умовах розширеної автономії (загалом 53 відповіді), збільшення ефективності міжнародної діяльності (53) та дослідницької діяльності (40). При цьому у всіх випадках головною перешкодою для досягнення поставлених цілей більшість ректорів назвала ресурсні обмеження (30, 35, і 41 згадка, відповідно). Серед різних варіантів міжнародної співпраці, здатних сприяти підвищенню якості освіти у їхніх ВНЗ, ректори насамперед обрали стажування викладачів і студентів у зарубіжних університетах (41 відповідь), а також спільні наукові та освітні проекти (37 і 34, відповідно).

Основними проблемами вищої освіти ректори здебільшого вважають слабку матеріально-технічну базу українських вишів (45 згадок) та недостатній рівень автономії ВНЗ (30), меншою мірою – низький рівень зацікавленості студентів у навчанні (24) та слабкий зв’язок між якістю викладання і рівнем оплати праці викладачів (21). Водночас головні кроки для вирішення існуючих проблем вищої освіти, на думку ректорів, мають полягати в підвищенні зарплатні викладачів, налагодженні співпраці з іноземними університетами (по 44 відповіді) та стимулюванні наукової діяльності у ВНЗ (41).

Ректори переважно прихильно поставилися до перспектив залучення бізнесу до вирішення проблем вищої освіти: 30 із них вважає, що бізнес повинен стати повноцінним партнером вишів, 20 – що він має періодично долучатися до вирішення певних проблем. Серед можливих форм допомоги з боку бізнесу ректори найчастіше обирали виплату стипендій талановитим студентам (44 згадки), надання студентам можливості проходити професійну практику (42) та співпрацю у формуванні навчальних програм (37).

Головними причинами виникнення хабарництва у ВНЗ ректори вважають недостатню оплату праці викладачів (38 відповідей), а також загальне знецінення моральних норм (33) і самої вищої освіти (30). При цьому більшість із них визнає, що купівля письмових робіт є або загальною практикою, або доволі поширеним явищем у їхніх ВНЗ (загалом 47 згадок). Виправити цю невтішну ситуацію, на думку ректорів, може насамперед розуміння студентами практичного значення отримуваних знань (46 відповідей) та покращення якості викладання (36).

Практично всі опитані ректори (57) вважають, що саме ректорати і деканати мають взяти на себе левову частину відповідальності за боротьбу з корупцією у вишах. 45 ректорів також вказали на важливу роль органів студентського самоврядування, 26 – правоохоронних органів. Найкращими методами такої боротьби ректори вважають підвищення зарплатні викладачів (36 відповідей), запровадження невідворотності покарання за корупційні дії (30), а також широка гласність виявлених випадків корупції (26).

Більшість ректорів переконана в необхідності змінити існуючу систему пільг окремим категоріям населення при вступі. Трохи більше половини з них (30) вважають, що пільги необхідно замінити адресною допомогою соціально вразливим групам. При цьому пільги, на їхню думку, можна зберегти насамперед для сиріт (32 згадки) і переможців олімпіад і конкурсів (28). Головне значення при вступі, на думку відносної більшості ректорів (27), повинні мати результати зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО). Однак ректори переважно не підтримують ідею використання системи ЗНО при вступі до магістратури (її підтримали лише 15 ректорів) та для оцінювання знань випускників вишів (12).

Із запитаннями та результатами опитування можна ознайомитись на сайті Фонду "Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва".

Osvita.UA

Дата публікації: 01.08.2015| Переглядів: 186

Теги: Навчання, Освіта України, Університет

 
Вгору